Твоя любовь ни где границ не знает,
Ни где не знала и не будет знать,
Она всегда таким огнём сияла...
В мороз, в снегу замёрзших согревала,
В пургу, спасительною вешкою стояла.
В пустыне знойной дождь прохладный проливала
На изнурённых путников, усталых и больных
Их омывая к жизни возвращала.
А сколько раз склонившись у могил
Оставшихся в живых собою ободряла.
Упавших, веру потерявших на пути
Ты ласково и нежно поднимала,
Молилась с ними и на новый путь
Не в чём не упрекнув благословляла.
Прочитано 5866 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,38
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Спасибо, дорогой брат.
Ваша любовь к Богу так пронзительно чиста, так искрення, что отзывается музыкой в сердце.
У меня ранее такого еще не было: ощущения МУЗЫКИ стиха - духовной музыки.
Те стихи-молитвы, что Бог давал мне, почти все имеют сопровождающую их мелодию, т. е. их можно петь, как псалмы.
Но эта "музыка стиха" - для меня совершенно новое открытие в духовных чувствованиях, прежде не изведанное духовное переживание.
Слава Богу! Он так богат, что никогда не истощается для нас; и истинно обетование: БЛАЖЕННЫ алчущие и жаждущие Его. Комментарий автора: Будь благословенна, милая сестрица. Ваши переживания мне известны.Спасибо за отзыв и оценку. Вся слава пренадлежит Господу.
Евгений Харитоненко
2009-07-20 16:48:03
Да благословит тебя Бог и даст тебе новых откровений в твоём даровании!!!! Комментарий автора: Благодарю тебя дорогой брат Евгений за добрые пожелания и благословения. Всегда нуждаюсь в этом.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
